Можливості впровадження 3D-протоколів у діяльність Військової служби правопорядку у Збройних Силах України: міжнародний досвід і стратегії для національної безпеки в умовах війни

Abstract

Анотація Статтю присвячено розробленню рекомендацій щодо використання тривимірних протоколів у діяльності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України з урахуванням міжнародного та українського досвіду. Актуальність дослідження обумовлена потребою підвищення ефективності виконання основних завдань служби, серед яких документування кримінальних та інших правопорушень, запобігання злочинам, охорона військових об’єктів, забезпечення безпеки персоналу, дотримання дисципліни та гарантування судової прийнятності цифрових доказів на національному та міжнародному рівнях. Ціллю статті є розроблення моделі інтеграції тривимірних протоколів, що враховує технічні, організаційні та нормативні особливості українських умов та сприяє ефективному виконанню законних завдань служби. Для дослідження застосовано комплексний підхід, що передбачає аналіз міжнародного досвіду, практики застосування цифрових технологій у діяльності правоохоронних органів України та відкритих джерел останніх років. Методологічну базу дослідження складає поєднання міждисциплінарних підходів, що інтегрують положення міжнародного права, криміналістики та сучасних цифрових технологій. Для зіставлення національних і міжнародних стандартів у галузі цифрової форензики застосовано порівняльно-правовий метод, а системний підхід дозволив розкрити взаємозв’язки між технічними й правовими аспектами. Аналіз нормативно-правових актів, протоколів і рекомендацій здійснено за допомогою методу вивчення документів, а для узагальнення наукових і практичних підходів використано контент-аналіз та елементи критичного аналізу. Досліджено технічні аспекти фотограмметрії та лазерного сканування, що дозволяють створювати тривимірні моделі місць подій з високою точністю за короткий час, скорочуючи тривалість розслідувань та знижуючи ризики для персоналу у небезпечних зонах. Основні результати включають розроблення рекомендацій щодо стандартизації цифрових доказів, оптимізації закупівель обладнання, підготовки фахівців та проведення пілотних проєктів із оцінкою їх ефективності. Практична значущість роботи полягає у створенні моделі впровадження, яка передбачає інтеграцію штучного інтелекту та доповненої реальності для автоматизації аналізу даних і тренувань, підвищення ефективності виконання завдань служби та безпеки персоналу. Запропонована модель забезпечує комплексний підхід до прийнятності цифрових доказів, поєднуючи технічні рішення, навчання персоналу та правову легітимність із міжнародним визнанням. Abstract The article is devoted to the development of recommendations on the use of 3D protocols in the activities of the Military Law Enforcement Service in the Armed Forces of Ukraine, taking into account international and Ukrainian experience. The relevance of the research is determined by the need to increase the efficiency of the performance of the main service tasks, including the documentation of criminal and other offences, crime prevention, protection of military facilities, ensuring personnel security, maintenance of discipline and guaranteeing the judicial admissibility of digital evidence at the national and international levels. The aim of the article is the development of a model for the integration of 3D protocols that takes into account the technical, organisational and regulatory features of Ukrainian conditions and contributes to the effective fulfilment of the lawful tasks of the service. A comprehensive approach was applied for the research, providing for the analysis of international experience, the practice of the use of digital technologies in the activities of law enforcement agencies of Ukraine and open sources of recent years. The methodological basis of the research consists in the combination of interdisciplinary approaches integrating the provisions of international law, criminalistics and modern digital technologies. For the comparison of national and international standards in the field of digital forensics, the comparative-legal method was applied, while the systemic approach made it possible to reveal the interrelations between technical and legal aspects. The analysis of regulatory legal acts, protocols and recommendations was carried out by means of the document study method, while content analysis and elements of critical analysis were used to generalise scientific and practical approaches. Technical aspects of photogrammetry and laser scanning were examined, which make it possible to create 3D models of incident scenes with high accuracy within a short time, reducing the duration of investigations and lowering risks for personnel in hazardous areas. The main results include the development of recommendations on the standardisation of digital evidence, optimisation of equipment procurement, training of specialists and the conduct of pilot projects with the assessment of their effectiveness. The practical significance of the work consists in the creation of an implementation model that provides for the integration of artificial intelligence and augmented reality for the automation of data analysis and training, increasing the efficiency of the performance of service tasks and personnel security. The proposed model ensures a comprehensive approach to the admissibility of digital evidence, combining technical solutions, personnel training and legal legitimacy with international recognitio.