Уразливість як наслідок недооцінки: еволюція Збройних Сил України та передумови для широкомасштабної війни

Abstract

Анотація Аналіз етапів розвитку Збройних Сил України є важливим аспектом дослідження військової спроможності держави в контексті геополітичних змін та безпекових викликів. Актуальність теми зумовлена необхідністю оцінювання ефективності реформ та стратегічних рішень, що впливали на чисельність, структуру та бойовий потенціал Збройних Сил України протягом усієї історії незалежності. Дослідження особливо важливе в умовах зростаючих загроз національній безпеці та необхідності адаптації Збройних Сил України до сучасних викликів. У роботі використано комплексний підхід, що включає методи історичного аналізу, статистичного оброблення даних, порівняльний аналіз змін чисельності, структурних перетворень, фінансування та рівня укомплектованості особового складу. Також застосовано методи ретроспективного дослідження динаміки військових реформ. На основі аналізу виокремлено п’ять ключових етапів трансформації Збройних Сил України: період формування (1991–1996), етап поступової реорганізації (1997–2004), перехід на професійну армію та адаптацію до стандартів НАТО (2004–2010), період критичного скорочення чисельності та ресурсів (2010–2014) і відновлення та активний розвиток (2014–2022). Значну увагу приділено наслідкам реформування структури управління військами, впливу скорочення чисельності на боєздатність, ролі новостворених військових підрозділів та оперативних командувань у забезпеченні обороноздатності держави. Визначено, що скорочення чисельності та ресурсів призвело до ослаблення стратегічних спроможностей Збройних Сил України, особливо в аспекті наземної та повітряної оборони, що стало критичним чинником у 2014 році. Досліджено виклики, пов’язані з переходом на J(G)-структуру управління, адаптацією до стандартів НАТО, перерозподілом завдань між органами військового керівництва. Стаття буде корисною військовим експертам, аналітикам, керівникам сектора оборони, дослідникам безпекової сфери, а також особам, які ухвалюють рішення щодо подальшої модернізації Збройних Сил України. Abstract The analysis of the stages of development of the Armed Forces of Ukraine is an important aspect of the study of the military capability of the state in the context of geopolitical changes and security challenges. The relevance of the topic is stipulated by the need to assessing the effectiveness of reforms and strategic decisions that have influenced the size, structure and combat capabilities of the Armed Forces of Ukraine throughout the history of independence. The study is especially important in the context of growing threats to national security and the need to adapt the Armed Forces of Ukraine to modern challenges. The study uses a comprehensive approach, including methods of historical analysis, statistical data processing, comparative analysis of changes in the number of personnel, structural transformations, financing and staffing levels. The methods of retrospective study of the dynamics of military reforms are also used. Based on the analysis, five key stages of the transformation of the Armed Forces of Ukraine are identified: the period of formation (1991-1996), the stage of gradual reorganisation (1997-2004), the transition to a professional army and adaptation to NATO standards (2004-2010), the period of critical reduction in numbers and resources (2010-2014), and recovery and active development (2014-2022). Considerable attention is paid to the consequences of reforming the structure of command and control, the impact of the reduction in numbers on combat capability, and the role of newly created military units and operational commands in ensuring the defence capability of the state. It is determined that the reduction in numbers and resources has led to a weakening of the strategic capabilities of the Armed Forces of Ukraine, especially in terms of ground and air defence, which became a critical factor in 2014. The challenges associated with the transition to the J(G) command structure, adaptation of NATO standards to, and redistribution of tasks between military leadership bodies are investigated. The article will be useful for military experts, analysts, defence managers, security researchers, and decision-makers on further modernisation of the Armed Forces of Ukraine.