Методика пріоритезації та оцінювання впливу когнітивних загроз на ефективність системи стратегічних комунікацій Збройних Сил України

Abstract

Анотація Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах широкомасштабної агресії російської федерації проти України когнітивні загрози набули системного, комплексного та цілеспрямованого характеру, що безпосередньо впливає на ефективність функціонування системи стратегічних комунікацій Збройних Сил України. Посилення інформаційно-психологічного впливу противника, зростання ролі дезінформації, маніпулятивних наративів та когнітивних операцій вимагають розроблення науково обґрунтованих підходів до їх ідентифікації, оцінювання та пріоритизації. У зв’язку з цим особливої значущості набуває формування методичного апарату, який дозволяє комплексно оцінювати вплив когнітивних загроз на систему стратегічних комунікацій та забезпечувати ухвалення обґрунтованих управлінських рішень у сфері когнітивної безпеки. Отже, метою статті є розроблення методики пріоритизації та оцінювання впливу когнітивних загроз на ефективність системи стратегічних комунікацій Збройних Сил України, яка враховує багатокритеріальний характер таких загроз та специфіку їх реалізації в умовах сучасної війни. Основними результатами проведеного дослідження є розроблення комплексної методики, що складається з двох взаємопов’язаних часткових методик. Перша часткова методика базується на застосуванні методу аналізу ієрархій та передбачає попарне порівняння когнітивних загроз за визначеними критеріями (інтенсивність, масштаб, темп та стійкість впливу), що дозволяє здійснити їх обґрунтовану пріоритизацію. Друга часткова методика спрямована на оцінювання впливу пріоритетних загроз на ефективність системи стратегічних комунікацій і передбачає використання апарату теорії ймовірностей, адитивного та мультиплікативного згортання показників, а також елементів теорії ігор. У статті запропоновано структурно-логічну схему методики, яка складається з шести послідовних етапів із деталізацією процедурних блоків на кожному з них, що забезпечує її практичну реалізованість. Проведений практичний розрахунок для актуальних когнітивних загроз у період 2025–2026 років дозволив продемонструвати ефективність запропонованого підходу та його придатність до використання в умовах російсько-української війни, що триває. Матеріали статті можуть бути корисними для органів військового управління, підрозділів стратегічних комунікацій, аналітичних і наукових установ сектору безпеки і оборони, а також для фахівців у сфері інформаційної та когнітивної безпеки. Запропонована методика може бути використана під час оцінювання загроз, планування заходів протидії та підвищення ефективності стратегічних комунікацій Збройних Сил України. Подальші дослідження за напрямом статті доцільно зосередити на вдосконаленні математичного апарату оцінювання когнітивних загроз, розширенні переліку критеріїв їх аналізу, інтеграції розробленої методики в систему підтримки ухвалення рішень органів військового управління, а також адаптації підходів до стандартів держав – членів НАТО з урахуванням досвіду ведення сучасних гібридних та когнітивних війн. Abstract The relevance of the study is due to the fact that in the conditions of full-scale aggression of the Russian Federation against Ukraine, cognitive threats have acquired a systemic, complex and targeted nature, which directly affects the effectiveness of the functioning of the strategic communications system of the Armed Forces of Ukraine. The strengthening of the information and psychological influence of the enemy, the growth of the role of disinformation, manipulative narratives and cognitive operations require the development of scientifically sound approaches to their identification, assessment and prioritization. In this regard, the formation of a methodological apparatus that allows for a comprehensive assessment of the impact of cognitive threats on the strategic communications system and ensuring the adoption of justified management decisions in the field of cognitive security is of particular importance. Therefore, the purpose of the article is to develop a methodology for prioritizing and assessing the impact of cognitive threats on the effectiveness of the strategic communications system of the Armed Forces of Ukraine, which takes into account the multi-criteria nature of such threats and the specifics of their implementation in the conditions of modern warfare. The main results of the research are the development of a comprehensive methodology consisting of two interconnected partial methodologies. The first partial methodology is based on the application of the hierarchy analysis method and involves a pairwise comparison of cognitive threats according to certain criteria (intensity, scale, pace and stability of impact), which allows for their reasonable prioritization. The second partial methodology is aimed at assessing the impact of priority threats on the effectiveness of the strategic communications system and involves the use of the apparatus of probability theory, additive and multiplicative folding of indicators, as well as elements of game theory. The article proposes a structural and logical scheme of the methodology, which includes six consecutive stages with a detailing of procedural blocks in each of them, which ensures its practical feasibility. The practical calculation carried out for current cognitive threats in the period 2025–2026 allowed demonstrating the effectiveness of the proposed approach and its suitability for use in the conditions of the ongoing Russian-Ukrainian war. The materials of the article can be useful for military command bodies, strategic communications units, analytical and scientific institutions of the security and defense sector, as well as for specialists in the field of information and cognitive security. The proposed methodology can be used when assessing threats, planning countermeasures and increasing the effectiveness of strategic communications of the Armed Forces of Ukraine. Further research in the direction of the article should be focused on improving the mathematical apparatus for assessing cognitive threats, expanding the list of criteria for their analysis, integrating the developed methodology into the decision-making support system of military command bodies, as well as adapting approaches to the standards of NATO member states, taking into account the experience of conducting modern hybrid and cognitive wars.