Аналіз теорії і практики оцінювання та контролю рівня підготовки збройних сил до оборони держави: вітчизняний та іноземний досвід

Abstract

Анотація Дослідження теорії і практики оцінювання та контролю рівня підготовки Збройних Сил України до оборони держави зумовлене періодичною зміною характеру збройної боротьби. Водночас процеси євроатлантичної інтеграції вимагають приведення підготовки у відповідність до критеріїв, що застосовуються в країнах – членах НАТО. У цьому контексті особливої актуальності набувають аналіз і порівняння вітчизняного та іноземного досвіду, що дає змогу визначити найбільш результативні підходи до посилення підготовки Збройних Сил України в інтересах підвищення рівня безпеки держави. Комплексне уявлення про методологічні основи оцінювання та контролю як функціональної підсистеми управління підготовкою Збройних Сил України до оборони держави передбачає системне дослідження структури системи підготовки, а також чинників, що впливають на результати її діяльності. Це забезпечується аналізом функціонального призначення окремих складових системи у їхньому діалектичному взаємозв’язку. Мета статті полягає в аналізі наявних підходів до оцінювання та контролю рівня підготовки Збройних Сил України до оборони держави для забезпечення обґрунтованих управлінських рішень. Результати дослідження підтверджують доцільність поєднання вітчизняного і зарубіжного досвіду. Національні підходи більш адекватно враховують специфіку сучасних бойових дій, а міжнародні практики ґрунтуються на системному використанні інформаційних технологій та структурованих методологічних підходах з високим рівнем стандартизації. У висновках підкреслено необхідність оптимізації управлінського впливу на підготовку Збройних Сил України до оборони держави, з урахуванням як внутрішньовідомчих чинників підготовки, так й інших складових сектору безпеки і оборони держави, пошуку шляхів інтеграції кращих вітчизняних і зарубіжних практик підготовки військових формувань до оборони держави, а також підвищення результативності використання міжнародної допомоги. Практичне значення роботи визначається можливістю використання отриманих результатів у процесі формування та реалізації рішень у сфері державного та військового управління підготовкою Збройних Сил України до оборони держави в умовах воєнного стану та в період післявоєнного відновлення. Abstract The study of the theory and practice of assessing and monitoring the level of preparedness of the Armed Forces of Ukraine (hereinafter – the AFU) for the defence of the state is driven by the periodic transformation of the nature of armed conflict. At the same time, the processes of Euro-Atlantic integration require the alignment of training and preparedness with the criteria applied in NATO member states. In this context, the analysis and comparison of domestic and foreign experience become particularly relevant, enabling the identification of the most effective approaches to strengthening the preparedness of the AFU in the interests of enhancing national security. A comprehensive understanding of the methodological foundations of assessment and monitoring, as a functional subsystem of managing the preparation of the AFU for the defence of the state, necessitates a systematic study of the structure of the training system and the factors influencing its performance outcomes. This is ensured through an analysis of the functional purpose of individual components of the system in their dialectical interrelationship. The purpose of the article is to analyse existing approaches to assessing and monitoring the level of preparedness of the AFU for the defence of the state in order to support well-founded managerial decision-making. The findings confirm the expediency of combining domestic and foreign experience. National approaches more adequately reflect the specific features of contemporary combat operations, whereas international practices are based on the systematic use of information technologies and structured methodological approaches with a high degree of standardisation. The conclusions emphasise the need to optimise managerial influence on the preparation of the AFU for the defence of the state, taking into account both internal departmental training factors and other components of the security and defence sector, to identify ways of integrating best domestic and international practices in preparing military formations for national defence, and to enhance the effectiveness of the utilisation of international assistance. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the results obtained in the process of formulating and implementing decisions in the sphere of public and military administration concerning the preparation of the AFU for the defence of the state under martial law and during the period of post-war recovery.