Проблемні питання оборонного менеджменту: організаційно-правовий аспект

Abstract

Анотація Актуальність статті зумовлена потребою у всебічному аналізі проблем і протиріч організаційно-правового аспекту оборонного менеджменту України, що набули особливого значення в умовах широкомасштабної агресії. Ефективність управління оборонними ресурсами, прозорість планування і підзвітності, а також узгодженість дій органів сектору безпеки і оборони визначають стійкість держави. Метою статті є визначення ключових проблем організаційно-правового забезпечення оборонного менеджменту, аналіз їхнього впливу на функціонування сектору безпеки і оборони та окреслення шляхів удосконалення відповідно до міжнародних стандартів. Методологічна основа ґрунтується на поєднанні історико-правового, інституційного, системного та порівняльного аналізу. Результати дослідження засвідчили, що, попри сформовані базові механізми, війна виявила низку проблем: складність міжвідомчої координації, прогалини у законодавстві, дисбаланс між прозорістю та секретністю, кадрові й організаційні труднощі, слабкість оборонно-промислового комплексу. Водночас, воєнний досвід став каталізатором трансформацій – реформування оборонних закупівель, цифровізації управління, розширення парламентського і громадського контролю. Установлено, що підвищення ефективності оборонного менеджменту потребує завершення інституціоналізації реформ за стандартами НАТО, посилення цивільного контролю, удосконалення законодавства з урахуванням уроків війни, модернізації мобілізаційної системи та розвитку кадрового потенціалу. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання Міністерством оборони, Генеральним штабом Збройних Сил України та іншими структурами сектору безпеки і оборони, а також у підготовці фахівців у сфері оборонного менеджменту. Перспективними напрямами подальших досліджень є оцінювання ролі організаційно-правових механізмів у післявоєнному відновленні та інтеграції України до євроатлантичного простору. Abstract The relevance of the article is determined by the need for a comprehensive analysis of the problems and contradictions of the organizational and legal aspects of Ukraine’s defense management, which have gained particular significance under the conditions of large-scale aggression. The effectiveness of defense resource management, the transparency of planning and accountability, as well as the coherence of actions of the security and defense sector bodies determine the resilience of the state. The purpose of the article is to identify the key problems of the organizational and legal framework of defense management, analyze their impact on the functioning of the security and defense sector, and outline ways for their improvement in accordance with international standards. The methodological basis is grounded in the combination of historical-legal, institutional, systemic, and comparative analyses. The research results indicate that despite the existence of basic mechanisms, the war has revealed a number of issues: the complexity of interagency coordination, legislative gaps, the imbalance between transparency and secrecy, personnel and organizational difficulties, and the weakness of the defense-industrial complex. At the same time, wartime experience has become a catalyst for transformations — the reform of defense procurement, the digitalization of management, and the expansion of parliamentary and public oversight. It has been established that improving the effectiveness of defense management requires the completion of the institutionalization of reforms according to NATO standards, the strengthening of civilian control, the improvement of legislation based on wartime lessons, the modernization of the mobilization system, and the development of human resources. The practical significance of the results lies in their potential use by the Ministry of Defense, the General Staff of the Armed Forces of Ukraine, and other structures of the security and defense sector, as well as in the training of specialists in the field of defense management. Promising directions for further research include assessing the role of organizational and legal mechanisms in post-war recovery and Ukraine’s integration into the Euro-Atlantic space.