Необхідність розробки та впровадження стратегії хімічної, біологічної, радіаційної, ядерної безпеки України в умовах сучасних глобальних викликів та конфліктів

Abstract

Анотація Стаття присвячена комплексному аналізу загроз хімічній, біологічній, радіаційній та ядерній безпеці України в умовах триваючої збройної агресії, що супроводжується зростанням ризиків застосування неконвенційних засобів ураження та гібридних форм впливу. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією сучасних воєнних конфліктів, у яких чинники хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки дедалі частіше використовуються не лише як засіб фізичного ураження, а й як інструмент політичного тиску, психологічного впливу та дестабілізації системи державного управління. Додатковим фактором актуальності є відсутність в Україні цілісного, інституційно інтегрованого підходу до формування об’єднаної системи хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки, а також фрагментарність нормативно-правового та організаційного забезпечення у зазначеній сфері. Метою статті є комплексне розкриття характеру, структури та динаміки загроз хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки для національної безпеки України, оцінювання їх ескалаційного потенціалу в умовах повномасштабної війни, а також наукове обґрунтування необхідності створення інтегрованої стратегії національного реагування. У процесі дослідження використано методи системного та структурно-функціонального аналізу, порівняльної оцінки, аналізу відкритих джерел, а також вивчення чинної нормативно-правової бази й практики міжвідомчої взаємодії. Основні результати дослідження полягають у визначенні ключових чинників ризику загроз хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки, пов’язаних із діями противника, вразливістю критичної інфраструктури, обмеженими спроможностями систем моніторингу та реагування, а також недостатнім рівнем координації між військовими й цивільними структурами. Виявлено системні та організаційні недоліки державної системи забезпечення хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки та узагальнено наявні ознаки готовності противника до застосування неконвенційних засобів ураження як елемента гібридної війни. Практична значущість дослідження полягає у формуванні науково обґрунтованих підходів до розроблення державної стратегії хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки, спрямованої на комплексне управління ризиками, посилення міжвідомчої координації, підвищення рівня готовності сил оборони та системи цивільного захисту України до протидії загрозам хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного походження. Abstract The article is devoted to a comprehensive analysis of threats to Ukraine's chemical, biological, radiological, and nuclear (CBRN) security in the context of ongoing armed aggression, accompanied by an increased risk of the use of unconventional weapons and hybrid forms of influence. The relevance of the research is determined by the transformation of modern military conflicts, in which CBRN factors are increasingly used not only as a means of physical damage, but also as an instrument of political pressure, psychological influence, and destabilization of the state management system. An additional factor contributing to the relevance of this research is the lack of a comprehensive, institutionally integrated approach to the formation of a unified CBRN security system in Ukraine, as well as the fragmentation of regulatory, legal, and organizational support in this area. The purpose of this article is to comprehensively reveal the nature, structure, and dynamics of CBRN threats to Ukraine's national security, assess their escalation potential in the context of full-scale war, and provide scientific justification for the need to create an integrated national response strategy. The research uses methods of systemic and structural-functional analysis, comparative assessment, analysis of open sources, as well as a study of the current regulatory and legal framework and practices of interagency cooperation. The main results of the research are the identification of key risk factors for CBRN threats related to enemy actions, the vulnerability of critical infrastructure, the limited capabilities of monitoring and response systems, and insufficient coordination between military and civilian structures. Systemic and organizational shortcomings in the state system for ensuring CBRN security have been identified, and existing signs of the enemy's readiness to use unconventional weapons as an element of hybrid warfare have been summarized. The practical significance of the research lies in the formation of scientifically sound approaches to the development of a state strategy for CBRN security aimed at comprehensive risk management, strengthening interagency coordination, and increasing the level of preparedness of Ukraine's defense forces and civil protection system to counter threats of chemical, biological, radiological, and nuclear origin.