Перспективна система комплектування Збройних Сил України особовим складом: зміна парадигми

Abstract

Анотація Актуальність статті зумовлена необхідністю глибокої трансформації підходів до формування людського потенціалу Збройних Сил України в умовах тривалих бойових дій високої інтенсивності. Метою статті є формування науково обґрунтованої концепції перспективної системи комплектування, заснованої на принципах добровільності, мотивації, цифровізації та людиноцентричного підходу. У дослідженні застосовано системний, структурно-функціональний, порівняльний, соціально-психологічний та аналітико-прогностичний методи. Досліджено структурні обмеження традиційної адміністративно-мобілізаційної моделі комплектування та обґрунтовано необхідність переходу до людиноцентричної парадигми управління військовим людським капіталом. Основними результатами є розроблення моделі інтегрованої рекрутингової екосистеми, опис алгоритму інтелектуального підбору персоналу, визначення ключових показників ефективності та ідентифікація ризиків трансформації. Визначено основні компоненти перспективної системи комплектування Збройних Сил України особовим складом, зокрема цифровізацію обліку військовозобов’язаних та резервістів через створення багатовимірних профілів військовозобов’язаних, розвиток рекрутингової екосистеми та впровадження мотиваційного контракту. Запропоновано конкретні рекомендації щодо інституційної трансформації територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у сервісно-рекрутингові структури та впровадження систем інтелектуального добору персоналу. Отримані результати мають практичне значення для розроблення стратегічних документів у сфері оборонного менеджменту та кадрової політики. Перспективними напрямами подальших досліджень є розроблення математичних моделей оцінювання ефективності інвестицій у професійний розвиток військовослужбовців та механізмів їхньої соціальної інтеграції в післявоєнний період. Abstract The relevance of this article is determined by the need for a profound transformation of approaches to developing the human potential of the Armed Forces of Ukraine under conditions of prolonged high-intensity combat operations. The purpose of the article is to formulate a scientifically grounded concept of a prospective personnel manning system based on the principles of voluntariness, motivation, digitalization, and a human-centered approach. The study employs systemic, structural-functional, comparative, socio-psychological, and analytical-prognostic methods. It examines the structural limitations of the traditional administrative-mobilization model of personnel manning and substantiates the need to shift toward a human-centered paradigm of military human capital management. The main results include the development of a model of an integrated recruiting ecosystem, the description of an intelligent personnel selection algorithm, the identification of key performance indicators, and the determination of transformation risks. The principal components of a prospective personnel manning system for the Armed Forces of Ukraine are identified, including the digitalization of military registration of persons liable for military service and reservists through the creation of multidimensional profiles, the development of a recruiting ecosystem, and the introduction of a motivational contract. Specific recommendations are proposed for the institutional transformation of territorial recruitment and social support centers into service- and recruitment-oriented structures, as well as for the implementation of intelligent personnel selection systems. The obtained results are of practical significance for the development of strategic documents in the field of defence management and personnel policy. Promising areas for further research include the development of mathematical models for assessing the effectiveness of investments in the professional development of military personnel and mechanisms for their social integration in the post-war period.