Щодо оптимізації управління озброєнням у військах (силах)

Abstract

Анотація Забезпечення обороноздатності України значною мірою залежить від ефективної системи управління життєвим циклом озброєння. Однак чинне законодавство не забезпечує комплексного підходу до управління озброєнням, що охоплював би всі етапи життєвого циклу техніки: від планування потреб і розроблення до застосування за призначенням та утилізації. Відсутність єдиного регламенту у взаємодії Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони та підприємств оборонного комплексу спричиняє дисбаланс у процесах закупівель, стандартизації, застосування, а також модернізації озброєння та військової техніки, що, своєю чергою, призводить до зростання рівня їхньої різнотипності у військах (силах). Різнотипність озброєння та військової техніки створює низку проблем, зокрема ускладнюється організація і проведення технічного обслуговування та ремонту, зростають витрати на експлуатацію, унеможливлюється серійне виробництво та його масштабування, знижується оперативна сумісність як усередині Збройних Сил України, так і в контексті інтеграції до стандартів НАТО. Мета статті – дослідити роль Генерального штабу Збройних Сил України у вдосконаленні системи управління життєвим циклом озброєння та військової техніки. Основна увага приділяється зменшенню різнотипності озброєння та військової техніки через стандартизацію та уніфікацію, аналізуючи нормативне, організаційне та управлінське забезпечення цих процесів. Удосконалення системи управління життєвим циклом озброєння та військової техніки, яке б блокувало ці виклики, є необхідною умовою для зниження рівня різнотипності озброєння та військової техніки у Збройних Силах України. З цією метою пропонується цілісний стратегічний підхід, який інтегрує всі етапи життєвого циклу озброєння та військової техніки в єдину систему управління з акцентом на уніфікацію, стандартизацію та оптимізацію. Такий підхід передбачає чітку взаємодію між ключовими органами військового управління (Міністерство оборони, Генеральний штаб Збройних Сил України, Командування видів (родів) військ (сил), Командування Сил логістики), врахування реальних потреб ефективного застосування з’єднань (частин) та раціонального використання виділених ресурсів, а також відповідність міжнародним стандартам, зокрема стандартам НАТО. Практична значущість статті полягає у пропонуванні цілісного стратегічного підходу до удосконалення системи управління життєвим циклом озброєння в Україні, спрямованого на зниження різнотипності озброєння та військової техніки шляхом уніфікації, стандартизації та оптимізації взаємодії між ключовими органами військового управління відповідно до міжнародних стандартів. Abstract Ensuring Ukraine's defense capability largely depends on an effective weapons life cycle management system (WLMS). However, the current legislation does not provide a comprehensive approach to weapons management that would cover all stages of the equipment life cycle: from planning needs and development to intended use and disposal. The lack of a single regulation in the interaction of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine (GSAF of Ukraine), the Ministry of Defense and defense complex enterprises causes an imbalance in the processes of procurement, standardization, use, and modernization of weapons and military equipment (WME), which in turn leads to an increase in the level of their heterogeneity in the troops (forces). The diversity of AME creates a number of problems, in particular, it complicates the organization and conduct of maintenance and repair, increases operating costs, makes serial production and its scaling impossible, reduces interoperability both within the Armed Forces of Ukraine (AFU) and in the context of integration with NATO standards. Improving the AME, which would block these challenges, is a necessary condition for reducing the level of diversity of AME in the AFU. To this end, a holistic strategic approach is proposed that integrates all stages of the AME life cycle into a single management system with an emphasis on unification, standardization and optimization. Such an approach assumes clear interaction between key military management bodies (Ministry of Defense, General Staff of the Armed Forces of Ukraine, Command of the types (branches) of troops (forces), Command of the Logistics Forces), taking into account the real needs of the effective use of formations (units) and the rational use of allocated resources, as well as compliance with international standards, in particular NATO standards.