Оперативне значення радіоелектронної боротьби в сучасній війні з точки зору скандинавських країн

Abstract

Анотація Спроможності радіоелектронної боротьби (РЕБ) продемонстрували свою ефективність на полях бою в Україні в масштабах, яких раніше не спостерігалося. Це стосується повітряних, морських і наземних операцій, а також дій у космічному, кібернетичному та інформаційному просторах. Інформаційна перевага знову підтвердила свою цінність навіть на тактичному рівні завдяки розподіленим системам РЕБ. Одним із чинників цього є швидкий цикл розвитку технологій, який дозволив обом сторонам використовувати безпілотні, а іноді й автономні платформи з різними засобами РЕБ, наприклад ретранслятори для збільшення дальності розвідки й зв’язку, а також засоби радіопридушення. У цьому контексті постає актуальне питання: як нинішній стрімкий розвиток проявиться в майбутніх воєнних конфліктах і які чинники сприятимуть або обмежуватимуть досягнення переваги над противником у створенні інноваційних рішень у сфері РЕБ? Метою цієї статті є дослідження узагальненого погляду на основі відкритих джерел щодо отриманих уроків з України у сфері операцій в електромагнітному спектрі та їх впливу на тактику й ведення бойових дій у сучасній війні. Відповідно, стаття спрямована на опис викликів і можливостей у майбутніх воєнних конфліктах на основі спостережень в Україні та їхнього застосування в арктичному контексті. У дослідженні застосовано метод загального огляду з додаванням військового контекстного аналізу та прогнозування. Основу становить тематичний аналіз відкритих джерел, насамперед матеріалів Збройних сил Королівства Швеція, Шведського агентства оборонних досліджень (FOI) та Шведського агентства оборонного матеріального забезпечення (FMV). Таким чином, робота значною мірою базується на інформації трьох незалежних оборонних установ КоролівстваШвеція.На основі спостережень за тривалою війною в Україні зроблено висновок, що сучасне оперативне середовище змінюється швидко та постійно, а набуті у процесі досвіду знання є ключовими для розуміння динаміки сучасної та майбутньої війни. Виникає питання: які саме чинники стануть вирішальними і які уроки виявляться найціннішими у разі їх застосування до бойових дій в арктичному регіоні? Abstract Electronic Warfare capability has proven its value on the battlefields of Ukraine on a scale hitherto never seen. This applies to air, naval and land warfare, as well as to operations in the space, cyber and information domains. Information superiority has proven its worth once again, even on a tactical level using distributed EW. One contributing factor is the rapid technology development cycle which has enabled both sides to use uncrewed or even autonomous vehicles with assorted EW payloads, for example repeaters for increased range for remote sensing and communications as well as jammers. Against this background it is relevant to raise the question how the current rapid development will manifest itself in future warfare and what the limiting and enabling factors will be when aiming to beat the opponent in achieving the best inventive EW solutions. This paper aims to explore a consolidated, open source based view on lessons learned from Ukraine concerning Electromagnetic Spectrum Operations and their implications on tactics and operations in contemporary warfare. From this standpoint, the purpose of this paper is to describe challenges and opportunities in future warfare, based on observations in Ukraine and applied to an Arctic context. The method applied is a survey of the field, with the addition of a military contextual analysis and prognosis. The basis is a thematic overview using open source information sources, primarily originating from the Swedish Armed Forces, The Swedish Defence Research Agency (FOI) and the Swedish Defence Materiel Administration (FMV). Thereby this paper largely rests on information from three independent Swedish defence agencies. From observing the ongoing war in Ukraine this paper concludes that the current operational environment is under rapid and constant change, and the experiences made are vital to understanding the dynamic nature of contemporary and future warfare. The question is which factors will be the game changers, and therefore the most valuable lessons, if applied to combat operations in the Arctic?