Щодо пріоритезації когнітивних загроз системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України в умовах війни

Abstract

Анотація Система стратегічних комунікацій Збройних Сил України, попри значний розвиток, стикається з низкою викликів: надмірні інформаційні потоки під час активних фаз бойових дій, складність синхронізації комунікацій між різними суб’єктами безпекового сектору, швидкість появи нових деструктивних наративів, широке використання deepfake-технологій, а також інформаційне виснаження суспільства. У таких умовах традиційні підходи до оцінювання інформаційних загроз, які ґрунтуються на аналізі поширення окремих повідомлень чи джерел, стають недостатніми. Вони не дозволяють своєчасно визначати, які саме загрози можуть мати стратегічний ефект, які вразливості потребують негайного реагування, а які можуть бути віднесені до нижчих пріоритетів. Актуальність проблеми посилюється тим, що когнітивні загрози мають нелінійний, часто прихований характер, а їхній вплив може накопичуватися поступово, утворюючи комбінований ефект. Кожна помилка в оцінюванні важливості окремої загрози створює ризики для оперативного управління, міжнародної комунікації, підтримки партнерів та збереження мотивації особового складу. У цих умовах пріоритезація загроз стає критично необхідним процесом. Отже, розроблення методичного апарату (методики) пріоритезації когнітивних загроз системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України є критично важливим для підвищення ефективності інформаційної та психологічної стійкості держави у війні. Такий методичний апарат забезпечить об’єктивне, системне й передбачуване оцінювання впливів, що дозволяє своєчасно реагувати на небезпечні загрози, мінімізувати наслідки інформаційних ударів та зберігати стратегічну ініціативу в когнітивній площині. Основними результатами статті є те, що в ній: проведений аналіз закордонного й українського досвіду щодо наявних підходів до пріоритезації когнітивних (інформаційно-когнітивних) загроз системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України; сформований розширений перелік когнітивних загроз, що актуальні для системи стратегічних комунікацій Збройних Сил України; зроблено пріоритезацію когнітивних загроз системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України за підходом ймовірність-наслідок, з наочними розрахунками методом експертного опитування.Матеріали статті можуть бути корисними для військових, аналітиків, фахівців з безпеки, науковців і стратегів, які займаються захистом інформаційного простору та реагуванням на сучасні когнітивні загрози у сфері воєнної безпеки України. Перспективними подальшими напрямами наукових досліджень у цій сфері є розвиток динамічних моделей пріоритезації когнітивних загроз із урахуванням мережевих характеристик інформаційного середовища, удосконалення алгоритмів автоматизованого моніторингу та класифікації загроз із використанням методів машинного навчання, а також формування інтегрованих систем підтримки рішень для стратегічних комунікацій, здатних працювати в режимі реального часу та адаптуватися до еволюції інформаційно-психологічних операцій противника. Abstract The Strategic Communications System of the Armed Forces of Ukraine, despite its significant development, faces a number of challenges: excessive information flows during active phases of hostilities, the complexity of synchronising communications among various actors within the security and defence sector, the rapid emergence of new destructive narratives, the widespread use of deepfake technologies, and the informational fatigue of society. Under such conditions, traditional approaches to assessing information threats — primarily based on analysing the dissemination of individual messages or sources are becoming insufficient. They do not enable the timely identification of which specific threats may have a strategic effect, which vulnerabilities require immediate response, and which may be assigned lower priority. The urgency of the problem is heightened by the fact that cognitive threats are nonlinear and often covert in nature, and their impact may accumulate gradually, producing a combined effect. Any error in assessing the significance of a particular threat creates risks for operational management, international communication, partner support, and maintaining the motivation of personnel. In these circumstances, the prioritisation of threats becomes a critically necessary process. Therefore, the development of a methodological framework for the prioritisation of cognitive threats to the Strategic Communications System of the Armed Forces of Ukraine is essential for strengthening the state’s informational and psychological resilience during wartime. Such a framework will ensure an objective, systematic, and predictable assessment of impacts, enabling timely responses to dangerous threats, minimisation of the consequences of information attacks, and the preservation of strategic initiative in the cognitive domain. The main results of the article are as follows: it analyses foreign and Ukrainian experience regarding existing approaches to prioritising cognitive (information-cognitive) threats to the Strategic Communications System of the Armed Forces of Ukraine; formulates an expanded list of cognitive threats relevant to the system; and conducts the prioritisation of cognitive threats using a probability – impact approach supported by demonstrative calculations based on expert elicitation. The findings may be useful for military personnel, analysts, security specialists, scholars, and strategists engaged in protecting the information environment and responding to contemporary cognitive threats within the sphere of Ukraine’s defence and military security. Promising directions for further scientific research in this field include the development of dynamic models for prioritising cognitive threats that account for the network characteristics of the information environment; the improvement of algorithms for automated monitoring and classification of threats using machine-learning methods; and the creation of integrated decision-support systems for strategic communications capable of operating in real time and adapting to the evolution of the adversary’s information-psychological operations.