Рекомендації щодо впровадження технологічних та аналітичних рішень для підвищення стійкості до когнітивних впливів в умовах російських когнітивних загроз

Abstract

Анотація В умовах російської агресії проти України когнітивний вимір протиборства набуває все більшого значення, оскільки противник активно використовує інформаційно-психологічні операції, дезінформацію, цифрові платформи та технології штучного інтелекту для впливу на свідомість населення, військовослужбовців і міжнародної спільноти. Такі дії спрямовані на підрив довіри до державних інституцій, дестабілізацію суспільства та зниження рівня міжнародної підтримки України. У цих умовах особливої актуальності набуває розроблення ефективних технологічних та аналітичних рішень, спрямованих на підвищення стійкості держави та суспільства до когнітивних загроз. Метою статті є розроблення рекомендацій щодо впровадження технологічних та аналітичних рішень для підвищення стійкості України до когнітивних впливів в умовах російських когнітивних загроз. Проаналізовано особливості сучасних когнітивних загроз у контексті російсько-української війни та визначено основні напрями протидії. Запропоновано комплекс рекомендацій щодо впровадження технологічних і аналітичних рішень, спрямованих на моніторинг інформаційного простору, виявлення дезінформації, прогнозування когнітивних операцій та розвиток стратегічних комунікацій. Визначено основні органи, відповідальні за реалізацію таких заходів, а також здійснено порівняльне оцінювання важливості їх упровадження в умовах війни та у разі можливого її завершення. Подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на розроблення методичного апарату кількісного оцінювання рівня когнітивної стійкості держави, створення математичних моделей прогнозування інформаційно-когнітивних операцій та дослідження можливостей використання штучного інтелекту для автоматизованого виявлення дезінформаційних кампаній. Матеріали статті можуть бути корисними для органів державної влади, що формують політику у сфері інформаційної та національної безпеки, органів сектору безпеки і оборони України, відповідальних за протидію інформаційним та психологічним операціям противника, аналітичних центрів та наукових установ, які досліджують проблематику інформаційної та когнітивної безпеки, а також освітніх і наукових закладів під час підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки, стратегічних комунікацій та кібербезпеки і міжнародних партнерів України, які беруть участь у розбудові системи протидії дезінформації та гібридним загрозам. Abstract In the context of Russian aggression against Ukraine, the cognitive dimension of the confrontation is becoming increasingly important, as the enemy is actively using information and psychological operations, disinformation, digital platforms and artificial intelligence technologies to influence the consciousness of the population, military personnel and the international community. Such actions are aimed at undermining trust in state institutions, destabilizing society and reducing the level of international support for Ukraine. In these conditions, the development of effective technological and analytical solutions aimed at increasing the resilience of the state and society to cognitive threats is of particular relevance. The purpose of the article is to develop recommendations for the implementation of technological and analytical solutions to increase Ukraine's resilience to cognitive influences in the context of Russian cognitive threats. The article analyzes the features of modern cognitive threats in the context of the Russian-Ukrainian war and identifies the main directions for countering them. A set of recommendations is proposed for the implementation of technological and analytical solutions aimed at monitoring the information space, detecting disinformation, forecasting cognitive operations and developing strategic communications. The main bodies responsible for the implementation of such measures are identified, and a comparative assessment of the importance of their implementation in war conditions and in the event of its possible termination is also carried out. Further scientific research should be directed at developing a methodological apparatus for quantitatively assessing the level of cognitive stability of the state, creating mathematical models for forecasting information and cognitive operations and studying the possibilities of using artificial intelligence for automated detection of disinformation campaigns. The materials of the article may be useful for state authorities that form policy in the field of information and national security, security and defense sector bodies of Ukraine responsible for countering information and psychological operations of the enemy, analytical centers and scientific institutions that study the issues of information and cognitive security, as well as educational and scientific institutions during the training of specialists in the field of information security, strategic communications and cybersecurity, and international partners of Ukraine that participate in the development of a system for countering disinformation and hybrid threats.