Рекомендації щодо забезпечення інтероперабельності ситуаційних центрів України

Abstract

Анотація Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі ситуаційних центрів у системі забезпечення національної та воєнної безпеки України, а також необхідністю їх ефективної взаємодії в умовах цифровізації управління та інтеграції до європейського й євроатлантичного безпекового простору. Розгалужена мережа ситуаційних центрів різних органів державної влади та сектору безпеки і оборони потребує узгоджених технологічних, організаційних та правових рішень, які забезпечують можливість обміну інформацією, спільного використання сервісів та однакового розуміння даних. Через наявність значної гетерогенності технічних засобів, програмного забезпечення та інформаційних ресурсів, а також відсутність уніфікованих підходів до оцінювання рівня взаємосумісності таких систем є потреба в розробленні науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо забезпечення інтероперабельності ситуаційних центрів України на національному та міжнародному рівнях. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема системний аналіз, структурно-функціональний підхід, методи наукової абстракції та узагальнення, аналіз нормативно-правових актів і міжнародного досвіду функціонування інформаційно-аналітичних систем моніторингу безпеки, а також експертні методи оцінювання. Методологічною основою дослідження є концепція інтероперабельності інформаційних систем, що передбачає узгодження правового, організаційного, семантичного та технічного рівнів взаємодії між системами моніторингу та ситуаційними центрами. У результаті дослідження обґрунтовано підхід до формування моделі верифікації інтероперабельності ситуаційних центрів України, який передбачає систематизацію вимог щодо взаємосумісності на різних рівнях, експертне оцінювання відповідності ситуаційних центрів цим вимогам та визначення інтегральних показників інтероперабельної придатності і релевантності. Запропоновано послідовність етапів методики оцінювання рівня інтероперабельності, що дозволяє кількісно та якісно визначати ступінь взаємодії ситуаційних центрів між собою, з Головним ситуаційним центром України та з інформаційно-аналітичними системами міжнародних партнерів. Отримані результати створюють передумови для підвищення ефективності функціонування системи моніторингу воєнної безпеки, удосконалення інформаційного забезпечення управлінських рішень та формування єдиного інформаційного простору у сфері безпеки і оборони. Результати дослідження можуть бути корисними для органів державної влади, суб’єктів сектору безпеки і оборони, наукових установ та аналітичних центрів, що займаються питаннями розвитку ситуаційних центрів, цифрової трансформації системи управління безпекою, створення інформаційно-аналітичних систем моніторингу та забезпечення сумісності інформаційних систем у контексті інтеграції України до безпекових структур ЄС і НАТО. Abstract The relevance of the study is обусловлена by the growing role of situation centers in the system of ensuring Ukraine’s national and military security, as well as by the need for their effective interaction in the context of governance digitalization and integration into the European and Euro-Atlantic security space. The extensive network of situation centers operating within various state authorities and the security and defense sector requires coordinated technological, organizational, and legal solutions that enable information exchange, shared use of services, and a common understanding of data. The presence of significant heterogeneity in technical equipment, software, and information resources, as well as the absence of unified approaches to assessing the interoperability level of such systems, necessitates the development of scientifically grounded methodological recommendations for ensuring the interoperability of Ukraine’s situation centers at both national and international levels. The study employs a set of general scientific and specialized methods, including system analysis, the structural and functional approach, methods of scientific abstraction and generalization, analysis of regulatory and legal acts and international experience in the functioning of security monitoring information and analytical systems, as well as expert evaluation methods. The methodological basis of the research is the concept of information systems interoperability, which involves the coordination of legal, organizational, semantic, and technical levels of interaction between monitoring systems and situation centers. As a result of the study, an approach to developing a verification model for the interoperability of Ukraine’s situation centers has been substantiated. This approach involves the systematization of interoperability requirements at different levels, expert assessment of the compliance of situation centers with these requirements, and the determination of integral indicators of interoperability capability and relevance. A sequence of stages of the methodology for assessing the level of interoperability has been proposed, which makes it possible to quantitatively and qualitatively determine the degree of interaction among situation centers, with the Main Situation Center of Ukraine, and with the information and analytical systems of international partners. The obtained results create the prerequisites for improving the efficiency of the military security monitoring system, enhancing the information support of managerial decision-making, and forming a unified information space in the field of security and defense. The results of the research may be useful for public authorities, entities of the security and defense sector, research institutions, and analytical centers engaged in the development of situation centers, the digital transformation of the security governance system, the creation of security monitoring information and analytical systems, and the interoperability of information systems in the context of Ukraine’s integration into the security structures of the EU and NATO.